Риторичні питання - запрошення: подумати, зупинитись, подивитися на світ не очима, а відчуттям.

 


✨ А якщо нікого немає — то для кого ми тоді хороші?..

⫸ Кажуть, дурних питань не буває.

А як щодо тих, на які відповіді немає взагалі?

🤔 Чи потрібні відповіді, якщо питання вже змусило тебе замислитись?

От вони — риторичні питання. Не для суду, не для тещі, не для Google.

А для внутрішнього “ммм…”.

⫷ Найкращі з них — це дзеркала.

Вони не дають відповідей, але точно покажуть, що всередині тебе.

📌 Наприклад:

Якщо всі роблять неправильно — це вже “нормально”?

А якщо ніхто не бачить, як ти робиш добро — воно від цього менш справжнє?

Коли ми дорослішаємо — куди зникає дитина в нас?

І якщо про все вже подумано до нас — навіщо думати знову?

🌬 Риторичне питання — це не “проблема без рішення”.

Це запрошення: подумати, зупинитись, подивитися на світ не очима, а відчуттям.

Бо часто в житті найглибші істини — не ті, які ми розуміємо, а ті, які ми просто…

🫧 відчуваємо.

️ Як кава, яка пахне спогадом.

️ Як музика, яка лоскоче серце, а не вуха.

️ Як питання: “А ким би ти був, якби не боявся нічого?”

Іноді одне єдине риторичне питання може відкрити двері, які десятки відповідей не зрушили б з місця.

Мораль:

Не всі питання мають відповідь. Але хороше питання — це вже половина пробудження.

Коментарі