⚖️ "Несправедливість з дитинства:
різний старт у житті" 🧸
Дехто народжується в любові, а дехто — в
тиші, яку навіть лелека обійшов боком.
Хтось отримує з першими
пелюшками — новий iPad, а хтось — затертий плед із запахом борщу та тривоги.
І від самого початку — старт
у всіх різний.
Несправедливий. І болісно
очевидний.
Одна дитина вивчає фортепіано і літає в
Лондон,
а інша — намагається не заважати п’яному
татові й навчитися ховати голод.
Один малюк росте з фразами
«ти найкращий»,
інший — з поглядом: «навіщо
ти взагалі народився».
І ні, це не про заздрість. Це
про чесність.
Життя стартує не з однакової
відмітки. І декому одразу дають рюкзак із камінням.
Потім вони виростають. І зустрічаються в
одному університеті.
В одному офісі. В одній маршрутці.
І ти не бачиш на лобі напису
— хто пройшов пекло, а хто йшов квітковим полем.
Ти бачиш — одну людину. Але
її досвід...
це як невидимий багаж, із
яким вона йде по життю,
навіть якщо в руках у неї —
лише чашка кави.
Так, світ несправедливий. І стартові
умови — нечесні.
Але іноді саме ті, хто бігли
останні,
врешті-решт — добігають
перші,
тому що не здаються, знають
ціну теплу, підтримці й навіть найменшій доброті.
Їхній характер не
відшліфований грошима —
він витесаний болем,
терпінням і здатністю розрізняти справжнє.
А ще — вони мають неймовірну здатність
бути вдячними за прості речі.
Тарілка супу. Обійми. Тиша
без крику. Людина, яка не бреше.
Це не дрібниці — це їхній
«розкішний» набір.
І з ним вони створюють собі
новий світ — уже без плачу вночі.
Новий старт. Самотужки. Без
фальстарту.
Не всі, хто вирвались уперед — щасливі.
І не всі, хто позаду —
програли.
Хтось просто вчився бігати з
обмотаними ногами.
І якщо ти — з тих, хто
стартував із мінуса,
знай: ти вже сильніший за
багатьох.
Бо вижив, зростав, вчився
світити — навіть коли навколо було темно.
Іноді несправедливість — це лише
початкова нота.
А ти — музика, яка виростає з
неї.
Глибока, сильна, жива.
І саме тому, хто знає біль —
так добре вдається любити.
Не ідеально. Але
по-справжньому.
Коментарі
Дописати коментар