Заборонений плід: як одне бажання змінило моє життя: "Я спробую тільки раз"

 

🍷 "Заборонений плід: як одне бажання змінило моє життя"

"Я спробую тільки раз" 

Це було літо 2018 року. Я стояла перед маленькою крамничкою у Львові, де продавали справжній абсент – той самий, який пили Ван Гог і Гемінґвей. На етикетці – містичний напис: *"68% алкоголю, полинь, аніс"*. 

Продавець, дідок з сивими вусами, посміхнувся: 

— *"Це не просто алкоголь. Це – двері".* 

— *"Двері куди?"* 

— *"Туди, куди ти хочеш, але не варто йти".* 

Я купила пляшку. 

*(Найнебезпечніші речі починаються з думки: "Я просто подивлюсь, що там".)* 

Вечір, який навчив мене страху 

Ми з подругами випили по келиху. Спочатку – нічого. Потім... 

→ Кольори стали яскравішими (трава на балконі засяяла, немов неонова). 

→ Час уповільнився (годинник, здавалося, тікав у зворотному напрямку). 

→ Тіло перестало слухатись – я ледь могла стояти. 

А потім прийшов жах. Серце калатало так, ніби хотіло вистрибнути. Я дивилася на подруг – їхні обличчя спотворювались, як у кривому дзеркалі. 

*"Це – передозування?"* – подумала я. 

*(Коли тіло каже "стоп" – це не слабкість. Це інстинкт виживання.)* 

Прокинулася іншою людиною 

Наступного ранку: 

✔️ Голова гула, ніби в ній били дзвони. 

✔️ Страх не зник – я боялася, що нашкодила собі надовго. 

✔️ Думка: *"Навіщо мені це було потрібно?"* 

Але найцікавіше – бажання повторити зникло. Назавжди. 

*(Деякі досвіди – як гарячий чайник: торкаєшся раз і більше не хочеш.)* 

Чому ми все одно йдемо на ризик? 

Тому що: 

🔹 Цікавість сильніша за страх ("А що, якщо це – щастя?"). 

🔹 Ми віримо, що саме нам "повезе" ("Я ж не стану залежною!"). 

🔹 Суспільство романтизує небезпеку (фільми, музика, історії "крутих"). 

*(Але правда в тому, що немає "особливого" щастя там, де тобі не місце.)* 

Як знайти баланс між "спробувати" і "зберегти себе"? 

1️⃣ Шукай "двері" без руйнівних наслідків (наприклад, психоделічне мистецтво замість наркотиків). 

2️⃣ Аналізуй, чому хочеш саме це (нудьга? бунт? бажання втечі?). 

3️⃣ Пам’ятай: справжня свобода – це вибір НЕ робити те, що здається "крутим". 

*(Якщо б я знала, що абсент – це не "двері у казку", а ламаний ліфт у пекло, я б вибрала чашку кави.)* 

Висновок, який я винесла 

Тепер, коли хтось каже: *"Спробуй, це ж класно!"* – я запитую: 

→ "А що буде після?" 

→ "Чи варте це мого страху/болю/совісті?" 

→ "Чи не шкодуватиму «Після»?" 

*(Найцінніші речі в житті – ті, після яких ти залишаєшся собою.)* 

P.S. Тепер я п’ю лише каву. І знаєте що? Вона теж відкриває "двері" – до гарного настрою та ясного ранку. Без жаху. ☕