Конфлікт — це не кінець. Це палиця, у якої два кінці.

 

🪵 Конфлікт — це не кінець. Це палиця, у якої два боки.

Уяви, що ти дивишся на палицю. Один її кінець — твоя правда.

Інший — чужа. І коли ви сваритесь, кожен бачить тільки свій край, забуваючи, що палиця — це одне ціле.

Кожен конфлікт — не битва добра і зла, а зіткнення двох карт реальності. Твоя — з твого досвіду. Його — з його болю.

Обидві справжні. Обидві мають причини.

Як це працює?

Коли ми кажемо: “Я маю рацію!”, ми дивимось тільки на свій кінець палиці.

Але якщо відійти на крок і подивитись збоку — стає видно цілий предмет.

І тоді вже не хочеться воювати. Хочеться зрозуміти.

А якщо піти ще глибше…

Коли ти слухаєш не тільки себе, а й іншого — це не слабкість.

Це мудрість. Бо зрілість — це вміння тримати палицю за середину, не порізавшись і не бити нею нікого по голові.

Що робити під час конфлікту?

Запитай: "Що ця людина зараз переживає?"

Призупини себе: "Я бачу лише свій край. А який інший?"

Визнай своє: "Так, я теж можу помилятись."

Бо іноді не треба перемагати.

Інколи треба просто побачити, що правда — довга, як палка, і має щонайменше два кінці.