Віра від вогню до воскресіння: як
людство шукало Бога
Перші люди
У що вірили: Вогонь —
священний, блискавка — гнів неба, мамонт — дух сили.
Богів не знали, але вже
відчували щось більше.
Душа дерева, сила води, голос
вітру.
Їхня релігія — страх і подив.
Вони кланялись блискавці й
молились до сонця, ще не знаючи слова "молитва".
Люди, які дали інші люди
У що вірили: Тотеми, духи,
пращури.
Кожен кущ мав свою силу,
кожна тінь — свою істоту.
З’явились перші шамани —
провідники між світами.
Віра була практична: щоб дощ
ішов, щоб пологи пройшли, щоб сусіднє плем’я не з’їло.
Релігія — це ритуал.
Середні люди (Стародавні цивілізації)
У що вірили: Пантеони.
Єгипет — Ра, Ісіда, Осіріс.
Греція — Зевс, Афіна, Аїд.
Рим — той самий Зевс, але в
тозі.
Богів багато, і в кожного
свої обов’язки, як у міністерстві.
Релігія стала театром — з міфами,
жерцями й жертвами.
Але серед цих кам’яних храмів
— перші запитання: а чи може Бог бути Один?
Іще інші люди (переломні часи)
У що вірили:
Ізраїль — Єдиний Бог. Завіт.
Пророки. Закон.
Індія — цикл народжень,
карма, мудрість.
Китай — Дао, гармонія,
предки.
Зароджується духовність як
шлях, а не страх.
З'являються філософи, які вже
не просто вклоняються, а шукають:
Що таке добро? Чому ми тут?
Народження християнства
На тлі римської імперії —
жорсткої, гучної, могутньої — народжується Той, хто не кричить.
Він не з мечем, а з любов’ю.
Ісус.
Бог стає людиною.
Ідея — революційна:
Бог — не там на небі, а тут,
у серці.
Не в жертвах, а в прощенні.
Не в страху, а в надії.
Це не просто нова релігія — це новий
погляд на людину.
Наше покоління
У що ми віримо?
У Бога, у Всесвіт, у себе, у
кристали, у науку.
Ми вільні — і загублені.
Ми маємо все — і все ще
шукаємо.
Ми читаємо священні книги — і
сторіз.
І в кожному з нас живе та
сама іскра, яка колись запалювала перший вогонь у печері.
Релігія — це не лише про Бога. Це про
наше прагнення розуміти.
І як би не змінювались назви,
обряди і храми, серце людське завжди ставить те саме питання:
«Хто я і чому я тут?»
Коментарі
Дописати коментар