Чи треба вірити в справедливість?

 

"Треба вірити в справедливість? А може, краще просто жити?"

Вам, мабуть, здається, що справедливість — це той самий еліксир, що все налагоджує, однак дозвольте запитати: чи варто дійсно так сильно на неї сподіватися? І чи не живемо ми в суспільстві, де для того, аби досягти своєї мети, потрібно не лише працювати, а й мати величезну порцію удачі та вміння грати за правилами, які вигадують інші?

Отже, ось вам парадокс: ми витрачаємо величезну кількість часу на пошуки справедливості, але замість того, щоб просто жити і насолоджуватися тим, що є, ми застрягаємо у боротьбі з вітряками. Чи варто сподіватися на ідеальний світ, де кожен отримує те, що заслужив? Ви ж розумієте, що ці ідеали можуть бути настільки витонченими, що навіть на небесах їх би не зрозуміли.

Подумайте про це: коли ви знову відчуваєте, що хтось вас обдурив, підкинув проблем або просто погано повівся, ваша перша реакція — це справедливість? Чи, може, це просто злість і бажання помсти? Якщо ви вперше замислились над цим, добре, що хоч зараз, але в будь-якому разі вже пізно очікувати, що світ працюватиме за вашими правилами. А от ви... ви можете працювати на себе!

Пропоную вам кілька рекомендацій, які можуть зняти пелену ідеалізму, хоча б ненадовго:

"Не очікуй, а дійте"

Не чекайте, що світ буде таким, яким ви хочете його бачити. Інакше можна дочекатися, поки динозаври повернуться. Якщо хочете справедливості, створіть її для себе. Робіть добро, навіть якщо воно не приносить миттєвих результатів, і нехай це буде вашою особистою перемогою.

"Реалістичний підхід до справедливості"

Справедливість — це не завжди те, що ви хочете отримати. Іноді це просто процес, у якому вам потрібно навчитися не чекати нагороди за кожен крок. Досить грати у власну гру, щоб змінити правила!

"Техніка внутрішнього балансу"

Чи замислювались ви коли-небудь, що найкраща справедливість для вас — це баланс внутрішньої гармонії? Тобто, не злісться, не ображайтесь, не сприймайте усе до серця. Замість цього обирайте спокій, радість і власну цілісність. Це і є справжня справедливість!

"Мистецтво відпускати"

Ось вам маленька правда: деякі речі не змінити, не виправити, а життя не терпить надмірної напруги. Тому замість того, щоб витрачати нерви на боротьбу за справедливість, спробуйте просто відпустити. Ваша енергія набагато цінніша за сварки та ображення.

На завершення хочу сказати: живіть своїм життям, не чекаючи постійних підтверджень і справедливих результатів. Інакше так можна і старість зустріти, так і не зрозумівши, що справжня суть життя — у тому, щоб просто бути, а не постійно прагнути досконалості, якої, як виявляється, і не існує.