Ніж у спину

 

"Ніж у спину: найбільше болить не зрада, а той, хто її зробив"

Біль не від удару, а від того, хто його наніс

Удар у спину – це завжди несподівано. Але найбільше болить не сам факт зради, а те, що завдав її хтось, кому ти довіряв. Людина, яку ти вважав своєю. Та, з ким ти ділився своїми страхами, радощами, планами.
І ось – ніж. Не від ворога, а від того, хто був поруч.
 Чому зрада так болить?
Ти не очікував. Були різні думки, були сварки, але не це.
Ти думав, що ця людина "не така". Виявилося – ще й яка.
Це руйнує віру. Не тільки в цю людину, а й у всіх інших.
Але що робить ще болючішим? Обернутися і побачити, хто тримає цей ніж. Бо тепер немає місця ілюзіям – ось хто це зробив, ось кому ти був не важливий.
 Що робити після зради?
1. Не шукати виправдань. Люди завжди мають вибір. Вони могли не зраджувати, але вирішили інакше.
2. Не просити пояснень. Навіщо? Щоб ще раз почути щось на кшталт "Ну ти ж сам винен..."?
3. Не будувати стіну, а ставити фільтр. Не закриватися від світу, але краще вибирати, кого впускати.
4. Прийняти, що це було. Не заради них, а заради себе – щоб не носити цей біль усе життя.
 І головне:
Ти вижив. Так, боляче. Але ти не той, хто встромляє ножі – ти той, хто їх витягує і йде далі. І це вже робить тебе сильнішим.