"Зона комфорту"
Світ розривається між двома таборами: одні кричать, що
вихід із зони комфорту — це шлях до успіху, інші ж вважають, що це просто змова
коучів, які хочуть змусити нас страждати за гроші. Але я пропоную третій
варіант: не виходити, а просто визирати звідти, як із теплого ліжка в морозний
ранок.
Чому вихід — це ризик?
Можна спітніти. А кому
хочеться переживати цей дискомфорт? Ваша нервова система ще не забула, як це —
зайти в крижану воду після сауни.
Не факт, що там краще. Якщо
ваша зона комфорту — це вівсянка з бананом, то вихід з неї може означати, що
вам принесуть борщ із морозива.
Повернутися складно. Всі ці
мотиваційні тренери не попереджають, що назад квиток дорожчий.
Що робити, якщо все ж цікаво?
Спочатку вигляньте. Як ті,
хто крадькома дивиться серіали замість роботи. Зробіть щось невелике: якщо
боїтеся нових знайомств — просто кивніть людині в автобусі. Якщо боїтеся
публічних виступів — спробуйте просто поговорити самі з собою перед дзеркалом
(або перед котом, він не осудить).
Виставте одну ногу, але
залиште другу в теплі. Наприклад, якщо вас запрошують у гори, не треба відразу
йти в Гімалаї — почніть із прогулянки до найближчої крамниці без машини.
Зробіть вигляд, що виходите.
Ніхто ж не забороняє вам прикидатися революціонером, сидячи у своєму кріслі.
Рекомендації для ледачих та
допитливих
1. Замість екстремального
спорту — подивіться, як це роблять інші. YouTube існує не просто так, але спробуйте хоч щось.
2. Замість нового бізнесу —
напишіть бізнес-план і скажіть усім, що ви “на стадії запуску”.
3. Замість великої подорожі — почніть із прогулянки до найближчої крамниці чи в парк - це теж адреналін.
Виходити з зони комфорту — це для тих,
хто любить пригоди. А визирати з неї — для тих, хто любить комфорт, але не
проти трохи розширити свій горизонт. Врешті-решт, життя — це не про те, щоб
стрибати з парашутом, а про те, щоб знати, що такий варіант існує, але ще не сьогодні.
Коментарі
Дописати коментар