Оптимізм: чарівний дар чи легальна форма самозаспокоєння

 

"Оптимізм: чарівний дар чи легальна форма самозаспокоєння?"

Оптиміст — це не людина, яка живе в ілюзіях, а той, хто стоїть між двома проблемами та вирішує, що поки ще не все втрачено. Це той, хто каже «Ну, хоч не гірше, ніж учора!», хоча насправді ситуація розвивається за сценарієм середньовічної трагедії.

Що робить оптиміст, коли стикається з труднощами? Він загадує бажання. Бо якщо вже опинився між двома неприємностями, то чому б не скористатися моментом і не випросити в долі бонус? Його філософія проста: поки що не катастрофа — значить, є шанс на краще.

Чому оптимізм — це і дар, і пастка?

З одного боку, оптимістична людина легше долає труднощі, не зациклюється на невдачах і має більше шансів не з’їхати з глузду під тиском обставин. Вона бачить можливості там, де інші бачать безвихідь, і навіть якщо все валиться, здатна сказати: «О, це шанс почати з нуля!»

З іншого боку, оптимізм може бути небезпечним. Адже якщо переконувати себе, що все добре, навіть коли корабель уже наполовину під водою, є ризик, що одного дня доведеться вчитися дихати під водою.

Класичні приклади оптимізму (і до чого це призводить)

1. "Завтра все владнається". Людина має дедлайн, але спокійно дивиться серіал, бо «ще ж є завтра». Потім прокидається вночі з думкою: «Аааа!» і працює без сну. Але ж головне — віра в краще!

2. "Все буде добре". Телефон почав глючити? Нічого, сам полагодиться! Підозрілі шуми в машині? Не біда, головне — вірити в надійність залізного коня! А потім телефон вмирає в найвідповідальніший момент, а машина вирішує "відпочити" посеред дороги.

3. "Зате досвід". Коли людина робить дурниці, а потім переконує себе, що це була цінна життєва наука. Наприклад, пішла на сумнівну фінансову авантюру й втратила гроші, але замість висновків просто каже: «Зате тепер я знаю, як не треба!»

Як залишатися оптимістом, але не потрапити в пастку власних ілюзій?

1. Оптимізм + план Б = рецепт успіху. Надія — це добре, але ще краще, коли під рукою є запасний варіант. Загадати бажання між двома проблемами можна, але й мати ліхтарик у темному тунелі не завадить.

2. Розрізняти віру в краще й самообман. Якщо ситуація справді погана, краще чесно визнати це, а не робити вигляд, що все йде за планом.

3. Оточувати себе тими, хто врівноважує. Реалісти допоможуть побачити нюанси, які можна пропустити в оптимістичному запалі, а песимісти навчать радіти дрібницям (бо для них навіть «сьогодні ще живі» — вже успіх).

Оптимізм — це чудова річ, якщо нею не зловживати. Якщо бачити проблеми як можливості — це мудро, то заперечувати їхнє існування — небезпечно. Тому загадувати бажання між двома неприємностями — непогана стратегія, але краще все-таки шукати вихід, а не чекати, що він з’явиться сам собою.